Торговий позов проти Австралії в СОТ

Насправді позов проти Австралії в СОТ став наслідком лобістського втручання в зовнішню політику з боку транснаціональних корпорацій Philip Morris International Ukraine і British American Tobacco Ukraine, які, втім, керувалися не турботою про майбутні перспективи українського експорту, а бажанням зберегти рівень прибутку від продажу тютюнових виробів на австралійському ринку — незалежно від країни їх виробництва. Показово, що British American Tobacco, Britain’s Imperial Tobacco, Philip Morris International і Japan Tobacco International спочатку намагалися домогтися скасування закону про впровадження «простої» упаковки в австралійському суді, проте в серпні 2012 року вища судова інстанція країни — Верховний суд — відмовила в задоволенні позову^[13]. Після чого, очевидно, і був активізований міжнародний механізм блокування даної норми. Як стало відомо з матеріалу американської газети The New York Times^[14], згодом прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк повідомив, що поштовхом для позову проти Австралії послужила скарга з боку Торгової палати США (The U.S. Chamber of Commerce). Також в матеріалі вказувалося, що справа має корупційну складову. Юрист Олена Омельченко в своїй статті на «Українській правді»^[15] повідомила, що до ініціювання спору також причетні українська асоціація виробників тютюнових виробів «УКРТЮТЮН», «Союз оптовиків і виробників алкоголю та тютюну», «Укргорілка», Українська торгово-промислова конфедерація.

Науковий співробітник Центру з міжнародного вивчення інтелектуальної власності Страсбурзького університету Олександр Булаєнко в своїй статті на «Українській правді» повідомив, що, за однією з версій, суперечка проти Австралії була своєрідним «відкупом» українського уряду тютюновим компаніям за законодавче обмеження реклами тютюнових виробів, яке було прийнято в 2012 році^[16]. Також Булаєнко зазначив, що представники європейської академічної спільноти негативно сприйняли ініціювання Україною суперечки. Так, професор Паризької бізнес-школи HEC та Нью-Йоркської школи права зазначив, що рішення про подання скарги було ухвалено Міністерством економіки таємно, без погодження з іншими органами, тому воно суперечить внутрішній політиці самої України щодо посилення законодавства у сфері реалізації та споживання тютюнових виробів^[17].

Це не єдиний випадок, коли дії України щодо торговельної суперечки з Австралією були публічно негативно оцінені. Так, у листопаді 2012 року в Сеулі під час п’ятої конференції країн-підписантів РКБТ генеральний директор ВООЗ Маргарет Чан висловила обурення тим, що Україна, ратифікувавши РКБТ, продовжує виступати проти впровадження положень Конвенції Австралією^[18]. З української сторони на заході виступила представниця МЕРТ, яка без узгодження з іншими членами делегації заявила, що Україна підтримує вимоги позову проти Австралії. Важливо зазначити, що цей виступ не був частиною технічного завдання офіційної делегації України на зазначеному заході^[19]. Один з провідних світових фахівців у сфері міжнародної торгівлі, американський юрист Гері Горлік в інтерв’ю^[20] журналісту Юрію Панченку для видання “Українська правда” висловив думку, що україно-австралійський кейс є унікальним для СОТ, оскільки наша держава не є імпортером тютюнової продукції в Австралію. Крім того, жодна з країн, де розташовані головні офіси транснаціональних тютюнових корпорацій (США, Великобританія, Японія), не виступила проти австралійського закону, очевидно, тому, що тютюнова індустрія не змогла пролобіювати подібні заходи в цих державах. Тож індустрія використала третю державу — Україну, — яка таким чином лобіювала інтереси інших країн та комерційних суб’єктів. Крім того, Гері Горлік підкреслив, що в Женеві ні для кого не секрет, що український позов пролобійований тютюновою індустрією.

Як повідомив Андрій Скіпальський, у березні 2015 року за запитом Центру громадянського представництва «Життя» питання торгової суперечки проти Австралії було винесено на розгляд Комітету ВРУ з питань закордонних справ. На засіданні комітету виступили керівниця управління співробітництва з СОТ МЕРТ Світлана Зайцева, а також Олена Зеркаль, яка на той момент обіймала посаду замміністра закордонних справ з питань євроінтеграції. Виступ Зайцевої про те, що суперечка нібито захищає торгові інтереси України, був прогнозованим. Однак на підтримку суперечки висловилася і Олена Зеркаль, яка таким чином вперше публічно транслювала позицію МЗС України. При цьому чиновниця заявила, що суперечка суто технічна та є майданчиком для отримання досвіду^[21]. Варто зазначити, до призначення на державну службу Олена Зеркаль два роки працювала старшим менеджером з корпоративних зв’язків ПрАТ «АТ тютюнова компанія Вritish Аmerican Тobacco – Прилуки», де в її обов’язки входило, зокрема, забезпечення захисту і просування інтересів компанії в парламенті й державних установах, тобто по суті лобізм. Зазначені факти було опубліковано в розслідуванні журналіста проекту «Слідство.Інфо» Любомира Ференса^[22].

Ще одна обставина, яка добре демонструє реальних ініціаторів позову з боку України, —це фінансове забезпечення участі в суперечці. Як мінімум, йдеться про оплату послуг юристів та фінансуванні дорогих поїздок до Женеви. Наприклад, колишній прем’єр-міністр Австралії повідомила британському виданню The Guardian, що для австралійського уряду участь у суперечці обійшлася в десятки мільйонів доларів^[23]. Однак українська чиновниця МЕРТ Світлана Зайцева під час засідання згаданого вище комітету ВРУ намагалася переконувати, що для України участь у цьому процесі нічого не коштувала^[24]. Втім ці заяви були спростовані розслідуваннями інформаційного агентства Reutеrs^[25] та американського видання FairWarning, які повідомили, що фінансову і технічну підтримку України в цій справі забезпечує транснаціональна тютюнова корпорація British American Tobacco, колишній роботодавець Олени Зеркаль. Цікаво, що British American Tobacco також покривала витрати Гондурасу, а Philip Morris оплачувала послуги юридичної фірми, яка представляла Домініканську Республіку^[26]. Таким чином, тютюнові корпорації «поділили» витрати на лобіювання заходів проти впровадження антитютюнових норм Австралією.