У вересні 2014 року Україна ратифікувала Угоду про Асоціацію з Європейським Союзом (далі — Угода), взявши на себе низку зобов’язань, в числі яких — імплементація протягом 2 років з дати набрання чинності Угодою Директиви № 2001/37/ЄС від 5 червня 2001 року про зближення законодавчих, нормативних та адміністративних актів щодо виробництва, презентації та реалізації тютюнових виробів. Проте незабаром після підписання Україною Угоди в самому Європейському Союзі зазначена Директива була скасована та замінена на ухвалену більш прогресивну Директиву № 2014/40/ЄС. Пізніше, в 2018 році, Уряд визнав необхідність прийняття саме Директиви № 2014/40/ЄС.

Нова Директива 2014 року, порівняно з Директивою 2001 року, охоплює значно ширше коло питань щодо контролю над тютюном. Зокрема, Директива передбачає:

  • заборону ароматизованих сигарет та сигарет зі смаковими добавками;
  • більш помітні попередження про шкоду куріння з бібліотеки ЄС на пачках сигарет (розміщення з двох сторін пачки ілюстрацій хвороб, викликаних курінням, розміром 65% від її площі);
  • вимогу про надання Міністерству охорони здоров’я відкритої інформації про інгредієнти, що містяться в тютюнових виробах;
  • заборону маркетингових маніпуляцій із зазначенням на сигаретних пачках вмісту смол та нікотину;
  • нормативне регулювання продажу електронних сигарет і трав’яних виробів для куріння;
  • повну заборону реклами тютюнових виробів в мережі Інтернет.

Важливість Директиви № 2014/40/ЄС полягає в тому, що її норми запобігають або вводять обмеження на застосування тютюновою індустрією маркетингових технологій, спрямованих на підвищення привабливості тютюнових виробів, стимулювання продажів і створення ілюзії меншої шкоди. Так, наприклад, різні ароматизатори та смакові добавки, що містяться в тютюнових виробах, при горінні виділяють токсичні речовини і підсилюють залежність. При цьому часто відсутня інформація про шкоду тих чи інших інгредієнтів. Не менш важливим положенням Директиви є регулювання ринку електронних сигарет: за даними Глобального опитування молоді щодо вживання тютюну (GYTS 2017) кожна п’ята дитина в Україні вживає електронні сигарети, які продаються в нашій країні без вікових обмежень та відповідних попереджень (Україна є єдиною країною в Європі, яка до цього часу не регулює ринок електронних сигарет). Водночас, всупереч поширеному міфу, використання електронних сигарет перешкоджає, а не сприяє відмові від куріння звичайних сигарет. Ще одним способом створення ілюзії меншої шкоди сигарет є зазначення на пачках вмісту смол та нікотину, яке також забороняється Директивою, оскільки насправді усі сигарети однаково шкідливі. Також надзвичайну важливість має регулювання візуального оформлення сигаретних пачок: дослідженнями підтверджено, що попередження про шкоду вживання тютюну на сигаретних пачках дійсно сприяє зниженню поширеності куріння, тоді як використання стильних гарно оформлених пачок стимулює інтерес до них. Таким чином, впровадження положень Директиви здатне в значній мірі зменшити привабливість куріння, особливо для жінок та молоді.

В Україні лобісти тютюнової індустрії стверджують, що імплементація Директиви № 2014/40/ЄС формально суперечить тексту Угоди і навіть може бути розцінена Євросоюзом як порушення Угоди. Проте в статті 31 Директиви № 2014/40/ЄС зазначено, що стара Директива № 2001/37/ЄС скасована з 20 травня 2016 року. Таким чином, положення Угоди про запровадження Україною скасованої Директиви повинне тлумачитися як зобов’язання імплементувати нову Директиву 2014 року. На території ЄС положення нової Директиви виконуються з 20 травня 2016 року.

19 березня 2015 року група народних депутатів 8-го скликання зареєструвала законопроект № 2430, розроблений для впровадження нової Директиви № 2014/40/ЄС та з урахуванням положень Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну (РКБТ ВООЗ). Законопроект був підтриманий коаліцією «Реанімаційний пакет реформ» та включений у дорожню карту реформ на 2015 рік. Проте вже через день після реєстрації законопроекту сумнозвісний фігурант кримінальної справи про топ-корупцію Роман Насіров, який тоді обіймав посаду голови податкового комітету, подав на ім’я Голови ВР України лист із проханням передати законопроект № 2430 в його комітет. Згідно з нормами чинного законодавства, податковий комітет як профільний повинен був розглянути законопроект впродовж місяця з дня реєстрації. Однак документ не було розглянуто у встановлений строк. Крім того, троє народних депутатів (Геннадій Кривошея, Віталій Сташук і Борис Козир) подали альтернативний законопроект № 2430-1, яким запропонували імплементувати застарілу і вже неефективну Директиву 2001 року. Внаслідок ситуації, що склалася, автори законопроекту № 2430 відкликали його і через 2 тижні подали інший законопроект № 2820, який є доопрацьованою версією № 2430.

Проект Закону № 2820 був розроблений з метою зниження привабливості й доступності тютюнових виробів на основі положень Директиви № 2014/40/ЄС та Статей 9, 10, 11 РКБТ ВООЗ, яку Україна ратифікувала у 2006 році. Документ підтримано коаліцією «Реанімаційний пакет реформ», Міністерством охорони здоров’я, відомими лікарськими організаціями України, Всесвітньою організацією охорони здоров’я, Світовим Банком, Європейською Коаліцією «Smoke-Free Partnership», мережею організацій «European Network for Smoking Prevention» та іншими організаціями та експертами. Також законопроект включений в урядові та міжнародні документи, що стосуються євроінтеграції та громадського здоров’я.

Представники тютюнових корпорацій в Україні та їхні агенти в органах державної влади багато разів публічно висловлювалися проти прийняття законопроекту № 2820. При цьому їхня аргументація полягає то в формальних вимогах ратифікувати застарілу Директиву, то в критиці конкретних норм документа, то в твердженні, що пропоновані документом інновації в даний час не є актуальними, то в артикулюванні ідеї, що такі питання в принципі не повинні регулюватися в законодавчій площині та що їх потрібно вирішувати виключно на побутовому рівні.

У стінах Парламенту боротьба тютюнових лобістів з законопроектом почалася майже відразу після його реєстрації. 21 вересня 2016 року під час чергового засідання комітету з питань охорони здоров’я народний депутат Михайло Кобцев за дорученням глави податкового комітету Ніни Южаніної наполягав на передачі законопроекту № 2820 до податкового комітету як головного, посилаючись на те, що тютюнові компанії в Україні платять великі податки.

Однак ключову роль у блокуванні законопроекту зіграли народний депутат 8-го скликання Геннадій Кривошея і колишня глава податкового комітету Ніна Южаніна. Южаніна листом від податкового комітету намагалася через апарат ВР України змінити профільний комітет законопроекту № 2820. Це дозволило б їй заблокувати документ у своєму комітеті, як свого часу зробив Роман Насіров щодо законопроекту № 2430. Проте у такий спосіб заблокувати документ не вийшло. Після цього лобісти вдалися до іншої тактики: через регламентний комітет законопроект № 2820 як альтернативний був прив’язаний до «про-тютюнового» законопроекту № 2430-1 Геннадія Кривошеї. Ніна Южаніна півтора року не розглядала законопроект Кривошеї в своєму комітеті, заблокувавши тим самим і № 2820. 10 червня 2016 року під керівництвом Южаніної було створено робочу групу для підготовки нібито узгодженої версії документа на основі законопроекту № 2820 (комітет з охорони здоров’я) і № 2430-1 (податковий комітет). В травні 2017 року Ніна Южаніна спільно з іншими народними депутатами, які безпосередньо пов’язані з тютюновою індустрією (Михайло Кобцев, Максим Курячий, Леонід Козаченко, Олена Масоріна) зареєструвала «доопрацьований» з порушенням регламенту законопроект № 2430-д, який позиціонувався як консенсусний і найбільш прогресивний. Проте насправді цей документ нівелював основні положення законопроекту № 2820 і, відповідно, Директиви № 2014/40/ЄС.

Уся ця масштабна схема блокування № 2820 не була б можливою, якби не технічний законопроект Геннадія Кривошеї, розроблений на основі застарілої Директиви № 2001/37/ЄС, який містить норми навіть менш ефективні, ніж чинне в Україні законодавство. Показово, що народний депутат не відкликав свій законопроект навіть після того, як у травні 2016 року ця Директива втратила юридичну силу, а в червні 2016 року документ потрапив до порядку денного без висновків комітетів. Крім того, депутат звертався з критикою № 2820 до ВООЗ. Разом з Ніною Южаніною депутат є одним з ініціаторів законопроекту № 2430-д. Впродовж усього подальшого періоду з моменту реєстрації документів Геннадій Кривошея в публічному просторі виступав на підтримку законопроекту № 2430-1, а потім — № 2430-д.

Законопроект № 2820 лише один раз був включений до порядку денного пленарного засідання ВРУ (травень 2016), проте не був поставлений на голосування. Виконавча директорка ГО «Життя» Лілія Оліфер зазначила, що аргументація народних депутатів полягає в тому, що документ не є важливим і актуальним. На думку Лілії Оліфер, це свідчить про те, що лобісти тютюнових корпорацій впливають також і на спікера Верховної Ради. Згідно з регламентом ВРУ, законопроекти, які не були проголосовані в першому читанні, знімаються з розгляду зі вступом у повноваження наступного скликання Парламенту. Отож, у серпні 2019 року законопроекти № 2820 і № 2430-д були зняті з розгляду.

Таким чином, тютюнова індустрія в Україні вдалася до комплексних заходів для блокування законопроекту № 2820 і Директиви № 2014/40/ЄС. Однак вирішальну роль зіграв можливий вплив на спікера ВР України, членів податкового комітету та ряд інших народних депутатів. При цьому було використано складну тактику реєстрації альтернативних законопроектів одночасно з перенаправленням документів до непрофільного податкового комітету, який перебуває під контролем тютюнових лобістів. Безумовно, подібні дії є грубим порушенням ст. 5.3 ратифікованої Україною РКБТ ВООЗ і Керівних принципів до неї, які вимагають захищати формування політики охорони громадського здоров’я від впливу інтересів тютюнової індустрії.