У 2006 році була ратифікована Рамкова конвенція ВООЗ із боротьби проти тютюну. Таким чином РКБТ ВООЗ стала частиною українського законодавства. Пізніше, у 2008 році На Третій конференції сторін РКБТ були схвалені Керівні принципи виконання Статті 5.3. РКБТ ВООЗ, які є невід’ємною частиною РКБТ, і які визначають зобов’язання урядів захищати формування своєї політики захисту населення від тютюну від втручання тютюнової індустрії, адже існує непримиренний конфлікт між громадським здоров’ям і тютюновою індустрією. В законодавстві України також є пряма норма у статті 4 Закону №2899 “Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення”. Державна політика щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення ґрунтується, зокрема, на принципі пріоритетності політики у сфері охорони здоров’я у порівнянні з фінансовими, податковими та корпоративними інтересами суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з тютюновою промисловістю.

У Статті 5.3. РКБТ ВООЗ йдеться: 

“Під  час  розробки  та  здійснення  своєї політики охорони громадського здоров’я з боротьби проти тютюну Сторони діють  таким чином, щоб захистити свою політику від впливу комерційних та інших корпоративних  інтересів  тютюнової  промисловості  відповідно  до національного законодавства.” 

 У Керівних принципах РКБТ ВООЗ зазначено, що в основі інтересів тютюнової промисловості і громадського здоров’я закладено принциповий конфлікт. Цей конфлікт полягає в тому, що інтерес тютюнової промисловості – щоби люди вживали більше тютюнових виробів, а інтерес громадського здоров’я – щоби люди вживали якомога менше таких виробів. Адже, як було науково доведено, вживання тютюну у будь-якій формі завдає організму людини катастрофічної шкоди. Керівні принципи наголошують, що будь-які контакти представників державних органів із тютюновою промисловістю мають бути підзвітними та прозорими, а також пропонують органам влади встановити такий порядок, щоби діяльність тютюнової промисловості та тих, хто працює в її інтересах, також відбувалися прозоро.

Ключові рекомендації розділу Керівних принципів виконання Статті 5.3 РКБТ: 

2.1. Сторони можуть взаємодіяти з тютюновою промисловістю лише тоді, коли це дійсно необхідно, та в такій мірі, наскільки це необхідно, щоб ефективно регулювати тютюнову промисловість та тютюнові вироби. 

2.2. У разі потреби у взаємодії з тютюновою промисловістю Сторони мають забезпечити прозоре проведення таких заходів щодо взаємодії. Кожного разу, коли це можливо, захід взаємодії слід проводити публічно, наприклад, шляхом публічних слухань, публічного повідомлення про такий захід, розкриття інформації про такий захід для громадськості.

24 грудня 2019 року Кабінет Міністрів України (КМУ) своїм розпорядженням затвердив проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо адаптації законодавства до вимог Директиви 2014/40/ЄС Європейського Парламенту»  (щодо захисту здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну), та зобов’язав Міністерство охорони здоров’я України (МОЗ) доопрацювати текст шляхом проведення узгоджувальної наради із Міністерством юстиції України, Міністерством економіки України, Антимонопольним комітетом України та представниками бізнес-асоціацій. 

Законопроєкт в собі містить регулювання таких аспектів: 

  • регулювання смакових сигарет; 
  • регулювання повідомлень та картинок на упаковках сигарет; 
  • оновлення термінології для  кращого контролю; 
  • запроваджуються вимоги та  регулювання електронних сигарет;
  • вдосконалюються вимоги до звітності про вміст тютюнових виробів.   

Внаслідок втручання індустрії текст законопроєкту втратив важливі для захисту громадського здоров’я норми.

Як бачимо, про регулювання та/або заборона викладки у законопроєкті не згадується, хоча викладка вважається засобом реклами та маркетингу тютюнових виробів. І одним із пунктів завдань відповідно до Національного плану заходів щодо неінфекційних захворювань для досягнення глобальних цілей сталого розвитку є ліквідувати видиме розміщення тютюну у точках продажу. А також жодним чином не регулюються електронні пристрої для куріння (наприклад вироби “IQOS”, “glo”, або ТВЕНи), які агресивно просуваються на ринок тютюновою індустрією.

Відомо, що спочатку законопроєкт містив норми регулювання ТВЕНів, але потім норми послабили. КМУ своїм рішенням зобов’язав МОЗ подати законопроєкт до Секретаріату КМУ для його подальшої реєстрації, а також узгодити законопроєкт із зазначеними міністерствами та представниками бізнес-середовища, зокрема Американської торговельної палати (АСС), Європейської бізнес-асоціації (EBA) та Федерації роботодавців України. Ці асоціації серед своїх членів мають тютюнові корпорації та активно сприяють їх інтересам. Попри те, що зазначений законопроєкт пройшов усі необхідні процедури узгодження і був затверджений розпорядженням КМУ, учасники зустрічі виступили проти будь-яких норм, які стосуються регулювання ТВЕНів, обґрунтовуючи свою позицію тим, що ТВЕНи безпосередньо не регулюються Директивою 2014/40 /ЄС (ДТВ). Хоча на той момент ТВЕНи вже набули значного поширення в Україні.

Доопрацювання тексту законопроєкту, в тому числі, і представниками бізнес-асоціацій має відповідати Керівним принципам та рекомендаціям Статті 5.3.РКБТ ВООЗ, зокрема:

2.2. У разі потреби у взаємодії з тютюновою промисловістю Сторони мають забезпечити прозоре проведення таких заходів щодо взаємодії. Кожного разу, коли це можливо, захід взаємодії слід проводити публічно, наприклад, шляхом публічних слухань, публічного повідомлення про такий захід, розкриття інформації про такий захід для громадськості.

Натомість публічної інформації про зустрічі з індустрією не знайдено. З огляду на те, що законопроєкт послабили такі зустрічі пройшли, але публічно громадськість про це ніяк не повідомили і жодних звітів для прозорості не було оприлюднено.

Варто зауважити також, що строки опрацювання проєктів актів КМУ Секретаріатом КМУ були зірвані. Рішення КМУ також зобов’язувало МОЗ подати законопроєкт до Секретаріату КМУ для його подальшої реєстрації до 03 січня 2021 року. Можна зробити такий висновок, що строки також були зірвані через втручання тютюнової індустрії, яка була зацікавлена в затягуванні доопрацювання законопроєкту. 

Статтею 65.1 Регламенту КМУ визначено строки опрацювання проєктів актів Кабінету Міністрів у Секретаріаті Кабінету Міністрів:

“Проєкт акта Кабінету Міністрів опрацьовується у Секретаріаті Кабінету Міністрів протягом не більш як 20 днів виходячи з того, що він повинен бути розглянутий Кабінетом Міністрів, як правило, протягом місяця з дня його надходження.”

24 січня 2020 року МОЗ подало законопроєкт із незначними змінами, включаючи деякі норми регулювання ТВЕНів, до Секретаріату КМУ на реєстрацію. За законом, Секретаріат повинен був перенаправити його до парламенту. Насправді Секретаріат з якихось причин затримував реєстрацію законопроєкту понад місяць і подав його на реєстрацію саме в день відставки Прем’єр-міністра О. Гончарука -– 04 березня 2020 року (законопроєкт № 3163). У цьому випадку, згідно із законодавством, усі законопроєкти, подані КМУ і не розглянуті в першому читанні до відставки Прем’єр-міністра України вважаються відкликаними та повертаються ініціатору (МОЗ) для узгодження з новим урядом. Беручи до уваги те, що відставка Прем’єр-міністра призвела до повного перезавантаження уряду, МОЗ подали законопроєкт тільки у квітні 2021 року, але у вересні його зняти з розгляду. Цією грубою дією Секретаріат перекреслив зусилля МОЗ щодо розробки та реєстрації законопроєкту, заснованого на директиві ЄС, який включав заборону ароматизованих сигарет та ароматизованих рідин для е-сигарет, запровадження нових графічних попереджень про загрози для здоров’я, регулювання електронних сигарет і ТВЕНів, та підвищення вимог до звітності тютюнової промисловості.

Тільки цей кейс продемонстрував, що тютюновій індустрії вдалося на 2 роки заблокувати розгляд антитютюнового законопроєкту через порушення урядом Статті 5.3 шляхом втручання у законотворчий процес. Однак, варто зазначити, що індустрії це вдалося лише за “лояльності” КМУ та наданій можливості впливати на процес. Безумовно, послаблення норм законопроєкту, направленого на захист громадян від шкідливого впливу тютюну, суперечить принципу надання переваги захисту громадського здоров’я над інтересами тютюнової індустрії та є грубим порушенням Статті 5.3 ратифікованої Україною РКБТ ВООЗ і Керівних принципів до неї.