Протокол про ліквідацію незаконної торгівлі тютюновими виробами

Протокол про ліквідацію незаконної торгівлі тютюновими виробами^[1] — міжнародний інструмент боротьби з контрабандою тютюнових виробів. Цей документ є першим протоколом Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну (РКБТ ВООЗ), яку Україна ратифікувала у 2006 році^[2]. Протокол прийнятий загальним консенсусом на Конференції Сторін РКБТ ВООЗ у 2012 році та набув чинності у вересні 2018 року^[3] — через 90 днів після того, як його ратифікували перші 40 країн. Наразі сторонами протоколу є 57 держав^[4].

Незаконна торгівля тютюновими виробами є суттєвою глобальною проблемою: 1) для громадського здоров’я, бо вона послаблює заходи з контролю над тютюном, роблячи тютюнові вироби доступнішими, зокрема для неповнолітніх; 2) для державної фіскальної політики, оскільки призводить до втрат надходжень до бюджету (в Україні це близько 3,2 млрд грн щомісяця^[5]); 3) для безпеки держав, оскільки незаконна торгівля тютюном — це джерело живлення корупції, фінансування кримінальних та терористичних організацій^[6].

Для запобігання всіх форм незаконної торгівлі документ передбачає впровадження широкого комплексу заходів^[7]:

– забезпечення контролю над усім ланцюжком постачань тютюнових виробів за допомогою впровадження міждержавної системи відстеження (можливість відстежити весь попередній шлях виявленого тютюнового виробу) і простеження тютюнових виробів (можливість простежувати всі етапи шляху тютюнового виробу). На кожній пачці сигарет будуть розміщені унікальні ідентифікаційні позначення з необхідною інформацією про товар, що дозволить визначати, в який момент сигарети вийшли з легального обігу та потрапили на нелегальний ринок^[8];

– встановлення і гармонізація відповідальності за правопорушення, включно з затриманням і розпорядженням конфіскованими тютюновими виробами. Зокрема, Протокол передбачає криміналізацію контрабанди сигарет, тоді як на даний час українським законодавством передбачена лише адміністративна відповідальність;

– посилення міжнародного, інформаційного, технічного та правоохоронного співробітництва і взаємної допомоги, включно з питаннями екстрадиції;

– гармонізація вимог до ліцензування та звітності;

– регулювання міжнародного транзиту, інтернет-продажів та безмитних продажів.

Ратифікація Протоколу є надзвичайно важливою для України не тільки з точки зору захисту громадського здоров’я, а й з точки зору міжнародного іміджу держави. За даними Всесвітньої

митної організації, в 2008-2012^[9] та 2014^[10] роках Україна посідала перше місце в світі як країна-постачальник контрабандних сигарет в інші держави, у 2016 році^[11] — друге місце, проте, згідно з іншим дослідженням^[12], перше місце серед джерел контрабанди в ЄС. Зазначається, що в 2015-2016 роках контрабанда сигарет в ЄС зросла більше ніж у 10 разів та досягла 5,8 млрд штук. За оцінкою ГО «Життя», загальні обсяги нелегально вивезених з України сигарет сягають 10 млрд штук в рік, що становить близько 15% всіх проданих сигарет в Україні^[13]. При цьому переважну більшість конфіскованих сигарет вироблено в Україні легально офіційними виробниками тютюнових виробів.

Такі обсяги контрабанди зумовлені відносно невисокими акцизами (та відповідно цінами) на тютюнові вироби в Україні, в порівнянні з багатьма державами, особливо країнами-членами ЄС. Також значне зростання контрабанди після 2014-2015 років було пов’язане з девальвацією гривні, внаслідок чого різниця у вартості сигарет між Україною і ЄС зросла ще більше. При цьому показово, що транснаціональні корпорації в Україні виробляють значно більше сигарет, ніж споживають українці. Очевидно, що корпорації свідомо стимулюють контрабанду. Транзит контрабанди здійснюється не тільки з України, але і в Україні, втім у даному випадку обсяги невисокі (близько 2,6%^[14]). Однак основним каналом поширення контрабандних сигарет в Україні є вуличні торговці, діяльність яких жодним чином не контролюється, тож тютюнові вироби реалізуються без вікових обмежень, зокрема й дітям^[15].

Таким чином, Україна більше десяти років має імідж держави-контрабандиста, що, безумовно, дискредитує правоохоронну систему, митні органи та представників центральної влади, чим завдає серйозного удару по іміджу держави на міжнародній арені. Особливо небажаною подібна ситуація є після початку російської військової інтервенції та анексії Криму, коли Україні для максимальної активізації міжнародної підтримки необхідно показати реальні реформи, включно з боротьбою із контрабандою та корупцією, які часто взаємопов’язані. Проте толерування контрабанди на державному рівні досягло таких масштабів, що в контрабандному перевезенні сигарет бере участь навіть національний поштовий оператор «Укрпошта»^[16]. Також журналістам програми «Гроші» телеканалу «1+1» вдалося зняти на камеру, як народний депутат Василь Петьовка в сесійній залі ВРУ в смс-повідомленнях обговорював транспортування фур з контрабандними сигаретами^[17].

Вирішенням цієї проблеми є підняття акцизних ставок до рівня ЄС^[18] та ратифікація Протоколу про ліквідацію незаконної торгівлі тютюновими виробами. Що стосується акцизів, якщо сигарети в Україні будуть коштувати стільки, скільки в державах Євросоюзу, прибутковість цього «бізнесу» істотно знизиться. У свою чергу ратифікація Протоколу забезпечить^[19]:

– посилення національної безпеки та подолання корупційних схем у зазначеній сфері;

– налагодження ефективного міжнародного механізму для боротьби з нелегальною торгівлею;

– збільшення податкових надходжень;

– зменшення доступності сигарет для неповнолітніх;

– міжнародне позиціонування України як держави, яка прагне боротися з контрабандою сигарет, а не толерує це явище на державному рівні.

Важливо зазначити, що ратифікації Протоколу вимагають міжнародні зобов’язання України. Так, ст. 352 Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС передбачає співпрацю та гармонізацію політики щодо протидії та боротьби з контрабандою підакцизних товарів. Крім того, стаття 15 РКБТ ВООЗ передбачає ліквідацію всіх форм незаконної торгівлі тютюновими виробами.